Пес усю ніч вив на березі
Люк завжди заходив у човен першим. Не чекав команди, не озирався на Марину — перестрибував через борт, протискався повз рюкзак і вмощувався на носі, наче вартовий, якого поставили і забули зняти. За п’ять років жодного разу інакше. Того ранку він спинився за три кроки від дощок і далі не пішов. — Ну? — Марина кинула…