Сучасні українські письменниці: 6 книжок, які варто прочитати зараз

Українська література останніх років не зводиться до одного єдиного досвіду – війни, кохання, травми чи пошуку домівки. Вона вміє говорити про все це водночас, змінюючи жанри та письменницьку оптику. Ми зібрали шість книжок сучасних українських письменниць від #книголав, ARTBOOKS і Лабораторії – від великого історичного роману й драми до міського фентезі, детективу й ромкому. Ця добірка – свідчення того, наскільки різним може бути сучасний літературний дискурс нашої батьківщини.

«Клейноди часу», Аліна Мілсент – #книголав

«Тягло його до Святої Софії і шпилястих мінаретів, бо знав він, що у покинутих візантійських монастирях і досі зберігаються незліченні скарби. На золото і зброю йому було байдуже. Найперше вабили книжки».

Новинка видавництва, історична сага, що має всі шанси стати новим бестселером, стартує 1615 року: козак Власенко під час походу на Стамбул знаходить загадковий візантійський рукопис, здатний змінити хід подій. Далі сюжет веде нас крізь віки – від Запорізької Січі та флорентійських палаців до постаті Шевченка, радянського терору й природних катаклізмів. Роман працює як масштабна історія з вкрапленнями авантюрного фентезі й водночас як розмова про тяглість: минуле тут – не забутий музейний експонат, а неуникна сила, що формує наше сьогодні. Передпродажі вже стартували – тож не втратьте можливості отримати майбутній гіт якомога раніше.

«Він повертається в неділю», Ірена Карпа – #книголав

«До мрії можна просто дотягнутися. Правда ж? Те, чого ти сильно хочеш, про що точно знаєш: це моє. Воно ж завжди на відстані руки. От тільки дивним, помилковим чином у цей момент твоєю мрією володіє хтось інший. Особливо навіть не цінуючи її. Сприймає за буденне».

Роман розгортається поміж Україною, Парижем і Нормандією та запрошує нас до спостереження одразу за кількома центральними героями. Архітекторка Віра живе у французькій столиці з місцевим чоловіком і донькою, та після звістки про повномасштабне вторгнення втрачає «безпечну дистанцію» до війни, яку їй дарувало європейське життя. Атрей залишає мирний Амстердам, аби повернутися на фронт, а школярка Матільда знайомиться із загадковим чоловіком у будиночку біля озера. Книжка балансує між любов’ю, втратою, пам’яттю та питанням, де для людини починається «дім». Актуальність тут не лише у війні, а у досвіді тих, хто виїхав, повернувся або досі не знає, де його місце.

«Вандалізм», Валерія Савотіна – ARTBOOKS

«Прихований світ київських муралів відкриється лише для тих, хто не боїться проявити свою творчість».

Софа – старшокласниця, яка любить малювати, але не наважується назвати себе художницею. Все змінює випадковий магічний ритуал: із пентаграми з’являється химера Лука, а замість чарівної палички героїня отримує балончик із фарбою для графіті. Так Софа потрапляє у прихований світ київських муралів і Дику гонитву – небезпечне змагання молодих художників. За пригодницьким тоном ховається дуже впізнавана тема творчої невпевненості: коли право називати себе митцем треба спочатку дозволити собі самій. Київ у романі стає не декорацією, а живим магічним середовищем.

«Про що ця п’єса?», Наталка Ворожбит – ARTBOOKS

«Може, тоді зовсім немає сенсу, де бути».

Перша велика збірка Ворожбит охоплює сім текстів – від сценарію «Змішані почуття» до п’єс «Зерносховище», «Погані дороги», «Зелені коридори», «Неіснуючі» та нової п’єси, що дала назву книжці. Три частини відповідають трьом періодам: до 2014 року, 2014-2022 та після 2022-го. Тут важлива не одна сюжетна лінія, а зміна самої країни і людини всередині неї. Ворожбит поєднує чорний гумор, побут і травму, показуючи війну не лише як велику історію, а як те, що непомітно входить у наші кухні, розмови, родину й пам’ять.

«Найкраще «найгірше», що могло статися», Юлія Лаба – Лабораторія

«Іноді людина поряд може стати єдиною справжньою опорою».

Рія – амбітна архітекторка, яка боїться серйозних стосунків і несвободи; Лесик – мовчазний власник бару, флегматичний і надійний. Їхня дружба здається однозначною та безпечною рівно до тієї миті, коли випадкова на перший погляд, але насправді неминуча пристрасть змінює правила. Роман досліджує страх прив’язаності, межу між любов’ю, що поглинає, і любов’ю, що підтримує, а також право сильної героїні не погоджуватися на менше. У цьому полягає актуальність українського ромкому: він говорить про дорослі стосунки без казкового «і жили довго й щасливо» – зате з гумором, вразливістю та впізнаваними сумнівами.

«Красиві дівчата теж помирають», Юлія Клебан – Лабораторія

«Але перш ніж розпочати читання, ви маєте підписати договір про нерозголошення…»

Київ, 2018-й. Оллі, яка ще вчора працювала у рекламі, після втрати роботи опиняється помічницею Ірини Хижак – колишньої адвокатки, яка береться за справи, де офіційна версія подій не відповідає на всі запитання. Перше розслідування приводить їх до смерті студентки на вечірці в гуртожитку: батько загиблої переконаний, що це було вбивство. Пошуки правди поступово виводять дует далеко за межі класичного детективу – у світ студентського булінгу, боротьби за владу, замовчуваних таємниць і морально слизької території, де жертва не завжди залишається лише жертвою. Окремий бонус роману – жіночий тандем слідчих і виразно українське середовище, у якому детективна інтрига переплітається із соціальною драмою.

Сучасні видавничі процеси дедалі впевненіше відходять від уявлення, що «жіноча література» – це окремий, узагальнений жанр «від письменниць до читачок». Змінилися й персонажки: жінки тут можуть бути детективками й дослідницями, безнадійно закоханими й тими, хто торує свій шлях додому, долаючи перешкоди, хранительками пам’яті, мандрівницями та авторками власного наративу.

Ці книжки різні, проте у їхньому розмаїтті є спільне: сучасна українська письменниця більше не мусить вкладатися в один образ чи говорити лише про «жіноче». Вона може говорити про все, що її хвилює, – і робити це своїм голосом.

Зберігайте добірку та купуйте книжки українських видавництв у цей непростий час. Підтримуйте українських авторів.

Фото: сайти видавництв, пресслужба Ірени Карпи