Щодня о пів на другу чорний кіт сідав біля хвіртки порожнього будинку. Рівно, як на світлині: хвіст кільцем навколо лап, вуха розвернуті в бік вулиці. Він чекав дівчинку, яка вже два місяці тут не жила. Оксана Марчук бачила це зі свого вікна щодня. І щодня в неї стискалося щось усередині. — Богдане, він знову сидить….

Адміністраторка ветеринарної клініки «Лапа» Люда за сім років роботи бачила всяке. Але такого коридору в неї ще не було. Дванадцять дітей. Вона їх порахувала двічі, бо не повірила собі з першого разу. Сиділи по двоє на стільці, по троє на лаві біля вікна, найменші — просто на підлозі, підклавши під себе куртки. І мовчали. Не…

Під колесами фури майнуло маленьке цуценя. Тимофій ще не знав, що тієї ночі рятуватимуть двох. Дощ перейшов у мокрий сніг. Великі важкі пластівці билися об лобове скло й одразу танули, залишаючи каламутні потьоки. Двірники ледве встигали змахувати воду, а світло фар вихоплювало з темряви лише кілька десятків метрів слизької траси. Тимофій сидів за кермом уже…

Майстриня крутнула крісло до дзеркала й завмерла з гребінцем у руці, чекаючи захоплення. Соня дивилася на своє відображення й мовчала. Волосся, яке ще годину тому спокійно лежало нижче плечей, тепер стирчало в усі боки короткими пасмами. Особливо на маківці. — Це найактуальніше цього сезону, — бадьоро сказала майстриня. — Легка недбалість. Ви років на десять…