О пів на п’яту Галина Петрівна вже сиділа на краю ліжка. Тіло не питало дозволу — воно просто вставало, як вставало останні сорок років. Рука сама тяглася до кофти на спинці стільця. Третій ранок поспіль вона згадувала це вже стоячи. Хлів порожній. Іти нікуди. Вона все одно вийшла в сіни, бо в хаті було нічим…
Северин зашипів уперше за сім років. Мейн-кун, який спокійно переживав і гостей, і пилосос, і салюти під вікнами, стояв посеред коридору з вигнутою спиною й дивився на переноску. У переносці сидів худий сірий кіт із надірваним вухом. Він не шипів у відповідь. Він узагалі не рухався — просто сидів і чекав, що буде далі. Так…
У двері шкреблися завзято, з розгону, ніби хтось надумав розібрати їх на дошки. Люда відчинила — і в кабінет влетіла Тася. Мокра по саме черево, захекана, боки ходили ходором. У зубах вона щось несла і на людей навіть не глянула. Одним стрибком кішка опинилася на кресленому столі. Обійшла по колу спляче цуценя, обнюхала його з…
