«Вставай, ну чого розлігся? Іди звідси!» — чоловік стояв над псом і махав рукою, наче міг цим його підняти. Барні не рухався. Він лежав на асфальті, у неглибокій вибоїні, і дивився повз людину — кудись у сірий простір, де вже не було ні страху, ні сподівання. Цю історію мені розповіла Ірина, волонтерка. Вона займається безпритульними…
Ірина завжди ходила на роботу однією й тією самою дорогою. Через двір, повз облуплену трансформаторну будку, потім навпростець до зупинки. І щоранку минала той банкомат — точніше, те, що від нього лишилося. Металева коробка без екрана, з відірваними дверцятами, яку так і не спромоглися вивезти після того, як відділення закрили. Місцеві звикли до неї, як…
Дощ періщив третю добу поспіль, і траса перетворилася на суцільне сіре місиво. Асфальт блищав, узбіччя розкисло, а машини йшли на швидкості, здіймаючи за собою каламутні хвости бризок. Саме на такому узбіччі, у ямі, залитій каламутною водою, і сиділа вона. Скільки часу мале руде цуценя тулилося там, під самим краєм дороги, не знав ніхто. Роздивитися його…
