Один нашийник на двох
Роман зупинив авто перед воротами притулку й ще раз сказав те, що повторював усю дорогу: — Ірусь. Один. Ми ж домовилися. — Один, — слухняно відповіла Ірина й дивилася кудись у бік мокрого поля. — Ти зараз так кажеш. — А ти чого сумніваєшся? — Бо я тебе двадцять три роки знаю. Був кінець листопада,…