Сторожиха
Рудій собаці ніколи не давалося головне ремесло дворового пса — вміння лякати. Гавкати грізно, скалити зуби, наганяти на чужого холоду в спину. Замість цього Люська зустрічала кожного зустрічного так, ніби той повернувся з довгої дороги: крутилася під ногами, повискувала від щастя, підставляла кудлату спину під долоню. Тому й прозвали її на будівництві коротко й трохи…